Ви дивитеся журнал [info]romanros

About this Journal
Current Month
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
15 вересень 2010 @ 00:12 Джаз-клуб, Івано-Франківськ



Афішу завтра доповню трохи і понесу до друку. А тема організаційного процесу (доки, нарешті, через тиждень не почнеться мистецтво) - отака:


Джаз – сучасна музика, котра має шлях і можливість розвиватися. Основа її і найцікавіша складова – це індивідуальна імпровізація на задану тему. Власне це робить цю музику завжди інакшою і дає можливість розвиватися музикантам.
В Івано-Франківську саме цієї музики бракує катастрофічно. Читати більше )
Близькість гір, тобто, велика кількість народної музики, а найбільше – тотальний консерватизм, не допускають нових традицій. Якось у горах гуцул запитав мене, чим я займаюся. Я відповів, що музикант. Гуцул каже: «Та я тоже музикант, а шо ти вмієш робити?»
Тому і відношення до музики - як до чогось обрядового, що має бути у кожній хаті, але про якість цього не йдеться взагалі. Тому стільки катастрофічних виконавців у тутешніх барах, котрі називаються з «живою музикою», а насправді це – звичайне караоке і трохи театру, бо музикант робить вигляд, що грає на клавіші. Зовсім заробітчанство.
Джаз-клуб у Франківську - ковток свободи. Місце, де музиканти будуть грати для публіки і для музикантів, для їхнього росту, як музикантів. Джаз-клуб підіб'є планку поняття клубної музики. Шкода, звичайно, що власники клубів, котрі анонсуються, як арт-, чи джаз-клуби, не до кінця розуміють і витримують саму джазову музику і культуру, і, в результаті, ведуться на дешеве караоке і попсу. Фінансово це – вигідно. Але назва «джаз-клуб, чи арт-клуб» виглядає в результаті, як простий дешевий піар.
Нова музика не обійдеться без підтримки меценатів. У світі існують фонди, гранти, люди, котрі підтримують зали, чи виконавців, котрі починають нове мистецтво, доки воно не навчиться заробляти саме.
Наразі нас підтримали «Моріс-груп» та готель «Надія». Думаю, що якщо знайдемо ще частину – зможемо зробити доступним вхід для всіх бажаючих слухати джаз і вчитися грати джаз.

23-ого вересня о 17-00 – майстер клас, де музиканти, граючі джаз, зможуть підняти свою майстерність, зіграти якийсь із стандартів з професійними джазменами, послухати їхню думку і корективи.
Проводять майстер-клас і виступають ввечері: Алекс Максимів-тріо.
В ролях:
Алекс Максимів (Амстердам) - гітара;
Марк Токар (Львів) - контрабас;
Андрій Войтюк (Львів) - барабани.
В кінці концерту – джем, на якому можуть зіграти усі бажаючі і вміючи грати джаз.
About this Entry
музика
22 травень 2010 @ 00:12 Старе кіно по-новому. Регтайм
About this Entry
морячок
22 травень 2010 @ 00:10 Старе кіно по-новому. Жінка-риба і кіномова Дзиги Вертова
About this Entry
морячок
22 травень 2010 @ 00:08 Старе кіно по-новому.Портрети.2
About this Entry
морячок
21 травень 2010 @ 23:57 Старе кіно по-новому.Портети
About this Entry
музика
04 травень 2010 @ 22:28 (без теми)
Зовсім забув за сайт, який для нас зробив Славчик Невелюк - космонавт і параход.
http://www.wix.com/nevel_jr/oldfilm
About this Entry
морячок
04 травень 2010 @ 10:45 "Старе кіно по-новому"



Вельмишановне товариство!
Вчора вночі на лавці перед ДНД на Франківській сотці п"ючи таврійський коньяк я мав необережність сказати VJ-Glow, що по-великому рахунку мені все-одно, чи хтось прийде на фестиваль. Потім хвилин двадцять прийшлося пояснювати, що мав на увазі. В результаті чого VJ Glow змінив концепцію відеоряду, і мені страшенно цікаво, що оце сьогодні ввечері отримаю для першої вистави у кінотеатрі Люм"єр, де гратиму разом зі Зоряною і Яремчуком.
Так от, сказано було для того, щоб розставити акценти над первинним і вторинним. Перш за все фестиваль ми робимо через те, що такого ще не робили. Я і не бачив навіть у такому вигляді. Для мене це - завершена річ, яка уявилася у голові від початку і до кінця.
Звичайно, що наш фестиваль - це поєднання, поліфонія, різних видів мистецтва, пазлі. Але кожна частина яких - творчість, котрої не було до.
Наштовхнула фраза у фільмі Дзиги Вертова на самому початку "Людини з кіноапаратом" про абсолютну кіномову, і ніякої літератури. Ми хочемо літературу розказати інструментами. Розмовна музика. Як говорю, так можу зіграти на скрипці. Ще діти так вміють - мовою емоції, складаючи слова, як хочуть, відразу і впевнено.
Окрім того, що у фойє Люм"єру відбуватиметься досить всього, що буде заводити вас у казку.
І тільки в тому випадку, коли це буде зроблено для себе зі всієї сили, на нього можна буде дивитися всім друзям, за нього не буде встидно, воно буде не для грошей-перш-за-все, і всі, хто туди прийде, отримають поважну дозу творчості. Бо виконавством там і не пахне. Виконання буде лише у фойє, як початок. Найкраще виконання.
А на горі - чари-бари.
Читати більше )
Від самого початку „німе” кіно потребувало музичного супроводу, котрий під час демонстрацій кінофільмів виконували тапери здебільшого на фортепіано. З’являлася ритміка фільму – джазові акорди підкреслювали пришвидшені рухи акторів та ситуації.
Із розвитком кінематографу потреба в таперах пропала – музичний супровід робився разом із фільмом, і задумувався вже самим режисером і композитором на самому початку, і більше не мінявся. А „німе” кіно знову стало німим.

Сучасне мистецтво у своїх пошуках нових можливостей та форм виразу знову зацікавилося озвученням „німого” кіно. Власне, засобами сучасного мистецтва. В Парижі, Мюнхені, Амстердамі, інших містах Європи можна відвідати ретро-кінотеатри, де демонструються старі фільми, котрі озвучують музиканти різних жанрів, і від цього сприймання фільму змінюється.

Нашим фестивалем „Старе кіно по-новому” ми хочемо продовжити і розвинути пошуки нового і сучасного звучання старого фільму в несподіваному його прочитанні, поєднати класику, котра у свій час була авангардом мистецтва, зі сучасним мистецтвом на сьогоднішній день. „Німе” кіно, котрим будуть грати сучасні віджеї, стане одним з музикантів, а музиканти будуть персонажами фільму.

Ідея фестивалю – в поєднанні класики німого кіно зі сучасною музикою та сучасним відео-артом, переосмислення музичного супроводу кінофільмів і створення чотирьох різних медіа-вистав, у яких братимуть участь твори класиків світового кінематографу, з якими працюватимуть кращі віджеї та художники відео-арту з Івано-Франківської формації „Куб”, і відомі джазові музиканти з України(Івано-Франківськ, Київ і Львів) та Польщі(Варшава, Краків), такі як Павел Постаремчак( Польща), Юрій Яремчук(Львів), Юрій Зморович(Київ), Марк Токар(Львів), Сергій Охрімчук(Київ), Роман Рось(Львів, Івано-Франківськ).

Мета фестивалю – це створення творчого кіно –, і музичного середовища, якого дуже бракує в Івано-Франківську. Власне, акцентуація уваги на сучасному мистецтві, пошуку нових форм, імпровізації, всього, що формує сучасну культуру європейського міста.

Програма фестивалю – фестиваль буде складатися зі трьох різних
медіа-вистав, на котрих будуть використані фільми Дзиги Вертова, братів Люм”єр, Макса Лідера та інших режисерів початку кінематографа в обробці ві-джеїв формації „КУБ”. Музиканти будуть ознайомлені з основним відео-рядом і матимуть змогу підготувати свою музичну основу для медіа-вистави, а все решта – імпровізація, котра зробить свято незабутнім.
About this Entry
музика
09 лютий 2010 @ 18:49 татунцьо з красунею у Воробіївці.
Ага! Файно було. Грали"смо чотири години! Оце фотку мені Сашко Сингаївський дав кілька днів тому, а я забув. Знайшов оце зараз. А фотографувала сестричка Леся.


About this Entry
морячок
09 лютий 2010 @ 18:26 Ярема Романович
Просто - чудо. Живеш у своєму місті, чи у двох своїх містах, і не підозрюєш, що є ще третє зовсім близько. Чернівці! Дуже здивувався і зрадів. Іван Михайлов одружився з чернівецкою Людмилою! Відразу ж з потягу я зрозумів, що в цьому місті доброго - все! Лише не мав фотоапарату, бо тільки сьогодні його забрав у Влодка Гривінського. Так і не шкода зовсім, бо у голові все записалося якнайкраще. А з похмілля так вдається дивитися на світ чужими очима - в даному випадку Яреминиминиминими


About this Entry
морячок
15 січень 2010 @ 11:00 За 5 хвилин до смерті
Звернення, чи крик душі Петра Ващика - козака, котрий ходив на чайці Пресвята Покрова, потім перейшов Атлантику на яхті Батьківщина з капітаном Бірюковічем до Америки і залишився там працювати. Я знаю вже кількох людей, котрі після десяти і більше років поверталися сім"ями з Америки і починали якусь свою справу вдома. Щасливі, як слони. А зараз Петро водить великі машини на великі дистанції по широких дорогах і старається організовувати українське козацтво Діаспори, поняття котрого є ще міфічнішим, як на Україні...

За 5 хвилин до смерті

Українські патріоти об`єднуються. То ж маємо коротку мить аби вмикнути свої стомлені мізки і прийняти одне-єдине правильне ріщення аби вижити. Наразі поспішно готуються шибениці, пастки, засідки, провокації, підкупи, “стєнкі” та інша смертоносна для українця гидота. В неділю вранці прозвучить пріснопамятне “агонь!” і гряне перший залп. Впаде перша лава. Клацнуть затвори, палачі перегострять сокири, заготують нові петлі, зп`янілі від першої крові яничари вдруге ревно зганятимуть на майдани родини одвічних холопів-трударів для останнього залпу. Плі!!! ...это єсть наш послєдній...Читати більше )
About this Entry
під вітрилом